укр  рус  eng 

Історія

Робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток» розроблено в 2004 році на замовлення державного підприємства «Дельта-лоцман» проектно-вишукувальним і конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту «Річтранспроект» на основі:

  • Завдання на розробку робочого проекту, затвердженого ДП «Дельта-лоцман»;
  • Указу Президента України від 10.06.2003 р. №502/2003;
  • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2003 р. № 598-Р «Про затвердження робочого проекту та титулу будівництва ГСХ»;
  • Указу Президента України від 2 лютого 2004 р. № 117/2004 «Про розширення території Дунайського біосферного заповідника»;
  • Архітектурно-планового завдання, затвердженого управлінням містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації 25.08.04 р.

У розробці робочого проекту брали участь:

  • ДП «Дельта-лоцман» - проміжні роботи, обґрунтування системи безпеки судноплавства.
  • Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія – гідрогеологічні, гідрологічні та гідроморфологічні характеристики русла глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на ділянці Кілійської дельти
  • Дослідницький центр «НООСФЕРА» - обґрунтування та проектування морського відвалу ґрунту.
  • Інститут «Укррибпроект» - рибоохоронні дії
  • Державне підприємство «Держгідрографія» - розробка та обґрунтування рішень щодо розміщення та складу засобів навігаційного обладнання підхідного каналу до гирла Бистре
  • Інститут Гідромеханіки НАН України – науково-дослідницькі роботи з оптимізації технічних рішень на руслових і барових ділянках глибоководного судового ходу
  • Український науково-дослідницький інститут екологічних проблем (УкрНІІЕП) Мінекоресурсів України – науково-дослідницька робота «Оцінка впливу на навколишнє середовище».

На виконання Указу Президента України від 10.06.2003 №502/2003 за розпорядженням Кабінету Міністрів України було проведено комплексну державну експертизу техніко-економічного обґрунтування запропонованих проектів з відновлення судноплавства на українській частині Дунаю. Серед 10 альтернативних вітчизняних проектів глибоководного судового ходу по р. Дунай з Чорного моря «найбільш обґрунтованим з економічної, екологічної, технічної та інших точок зору» було визнано проект створення ГСХ за варіантом «гирло Бистре».

Робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. I етап» було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. №83-Р. Тендер на генеральний підряд зі створення суднового ходу виграла німецька фірма Josef Mobius Bau – Aktiengeselschaft за умови залучення до виконання робіт державних підприємств «Укрводшлях» і «Чоразморшлях».

Будівництво за цим проектом розпочалося 15 травня 2004 року та тривало до травня 2005 р. (з перервами на час штормів і періоди нересту риби). Водночас, з будівництвом у серпні 2004 р. було відкрито судноплавство по ГСХ з обмеженням осадки суден до 5,0 м. За час тимчасової експлуатації по ньому було проведено понад 700 суден.

У серпні 2004 р. інститутом «Річтранспроект» було закінчено та представлено на державну експертизу робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток». Впродовж листопада та грудня проведення експертизи цього проекту було завершено, а також отримано позитивні експертні висновки усіх суміжних експертиз, окрім питань екології. Державна екологічна експертиза розглядала проект з 10.08.2004 р. по 19.04.2006 р., що й стало причиною затримки підготовки проекту до затвердження.

У червні 2005 року на вимогу Мінприроди України, з урахуванням рекомендацій МЗС та заяв громадських екологічних організацій, роботи з будівництва було призупинено, днопоглиблювальні механізми та будівельну техніку німецької фірми Josef Mobius Bau – Aktiengeselschaft передислоковано. Невважаючи на те, що в червні 2005 р. заборону Мінприроди було скасовано, роботи з будівництва I етапу суднового ходу не продовжувалися. У зв’язку з припиненням будівництва, а також тривалою дуже високою за водністю весняно-літньою повінню і трьома екстремальними дощовими паводками у липні-вересні 2005 р. сталося інтенсивне замулення недобудованого суднового ходу, та судноплавство стало неможливим.

Зупинка будівництва більш як на 2 роки призвела до значних негативних економічних наслідків. За даними замовника ДП «Дельта-лоцман» це:

  • повна втрата використаних у 2004 р. засобів у розмірі 29,2 млн. грн. на прориття прорізу на морському барі в рамках першого етапу;
  • недоотримання ДП «Дельта-лоцман» доходів від канальних, лоцманських та інших зборів у 2005 р. в розмірі 5 млн. грн.;
  • недоотримання доходів від портових зборів українських портів до 12 млн. грн.;
  • недоотримання доходів від перевантажувальних робіт українськими портами до 15 млн. грн;
  • збитки за проходження суден українських судноплавних компаній через румунський Сулінський канал – до 8 млн. грн.

Загальна сума прямих збитків (збільшення вартості будівництва) становить близько 200 млн. грн. До непрямим збитків можна віднести збитки національних та інших компаній морського бізнесу, а також збитки, за контрактами іноземних компаній, які втратили можливість використовувати більш ефективний та більш дешевий прохід. Значних непрямих збитків зазнали власники вантажів і перевізники.

Одночасно з початком будівництва було організовано комплексний екологічний моніторинг з залученням профільних ведучих інститутів та організацій України, в тому числі й НАНУ. Узагальнення матеріалів моніторингу виконує інститут УкрНІІЕП (м. Харків). У відповідності зі звітом УкрНІІЕП «Комплексний екологічний моніторинг навколишнього середовища при відновленні глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в 2005 р.» суттєвий негативний вплив будівництва на навколишнє середовище не відзначається.

Підчас доопрацювання робочого проекту щодо зауважень громадських екологічних організацій було залучено інститут Гідромеханіки НАНУ, ТОВ «Юридична фірма «АНК», Дунайську гідрометеорологічну обсерваторію, ІПММС НАНУ, Міжнародну Асоціацію «Український центр менеджменту землі та ресурсів». В результаті виконання додаткових дослідницьких робіт було підтверджено основні рішення, прийняті в робочому проекті. У юридичному висновку ТОВ «Юридична фірма «АНК» обґрунтовано, що створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море у гирлі Бистре не суперечать як Українському природоохоронному законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України, з питань охорони навколишнього середовища.

У допрацьованому робочому проекті, який було подано на розгляд, передбачено наступні заходи:

  • ліквідація замулення морського підхідного каналу та прорізів на перекатах (форс-мажорні обставини);
  • закінчення будівництва I етапу суднового ходу;
  • будівництво суднового ходу на повний розвиток вслід за виконанням робіт I етапу або одночасно з ними;
  • перерахунок кошторисної документації в цінах станом на 01.05.2006 р. з урахуванням вартості виконання робіт;
  • забезпечення поновлення судноплавства судновим ходом одразу після ліквідації форс-мажорних обставин.

Запроектований судновий хід за своїми параметрами відноситься до шляхів міжнародного значення; за класом водного шляху – це надмагістраль (відповідно до ДСПУ Б В 2.3-1-95) VII класу, згідно Європейської класифікації водних шляхів.

Тобто, створюється можливість пропускати по судновому ходу морські судна типу СО-5М (довжина – 124,30 м; ширина – 15,80 м; осадка с вантажем – 5,50 м; дедвейт – 5590 т), судна змішаного плавання «ріка-море» типу «Буг» (довжина – 127,0 м; ширина – 16,0 м; осадка з вантажем – 4,85 м; дедвейт – 6300 т) та перспективні судна (довжина – 125,0 м, ширина – 17,0 м, осадка з вантажем – 7,20 м, дедвейт – 8000-10000 т).

Таким чином, робочі проекти та титули об’єкту «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти» затверджено:

  • Розпорядженням КМУ від 12.05.2004 №283-р – на І етап.
  • Розпорядженням КМУ від 31.05.2007 №351-р – на повний розвиток.

Основною якісною та змістовою відмінністю проекту І етапу та проекту повного розвитку є відмінність у прохідній осадці суден (5,85 м та 7,20 м відповідно).

У 2008 році в рамках реалізації проекту відновлення українського ГСХ, проводилися роботи з добудови морського підхідного каналу (з точки зору прохідної осадки суден – лімітувальна ділянка, ще починаючи з 2004 року) та будівництва огороджувальної дамби (остання фактично не будувалася в 2004-2007 рр., процент виконання – 5,5% від проектних обсягів при використанні 43,2% виділених коштів на цей же період).

Вперше експериментальне судноплавство по ГСХ було відкрито в серпні 2004 р. з прохідною осадкою – до 5,0 м і виключно в світлий час доби (акт комісії від 19.08.2004 р.).

Вдруге судноплавство по ГСХ було відновлено в квітні 2007 року з прохідною осадкою до 4,5 м (акт комісії від 26.04.2007 р.).

В 2008 р. на морському підхідному каналі вперше за весь період з відкриття ГСХ в 2004 р. була забезпечена прохідна осадка, передбачена І етапом, – 5,85 метрів. У 2008 р. морський підхідний канал здано в експлуатацію як завершену гідротехнічну споруду з дотриманням характеристик першого етапу.

27 березня 2009 року відбулось з’єднання з «німецькою дамбою» (збудована у 2004 році німецькою фірмою «Джозеф Мьобіус»), забезпечивши повне перекриття північно-східної лощовини, що збільшило швидкість течії через морський підхідний канал та зменшило осідання ґрунту в ньому.

Міжнародний аспект будівництва ГСХ

В листопаді 2007 року Україною було прийнято Остаточне рішення щодо реалізації проекту «Створення ГСХ р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток».

Зазначене рішення було прийнято з неповним виконанням низки процедур, передбачених Конвенцією Еспоо (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті), що стало головною передумовою для прийняття на 4-му засіданні сторін Конвенції Еспоо (19-21.05.2008, м. Бухарест) певних рекомендацій щодо обмеження реалізації ІІ етапу (Рішення IV/2).

Після прийняття зазначеного рішення роботу було інтенсифіковано:

  • Розроблено та направлено на розгляд імплементаційного Комітету Конвенції Еспоо та Уряду Румунії нотифікацію проекту створення ГСХ р. Дунай – Чорне море на повний розвиток;
  • Розроблено оцінку впливу проекту на навколишнє середовище в транскордонному контексті та направлено Уряду Румунії та імплементаційному комітету;
  • Проведено поглиблений аналіз результатів Комісії із запиту ЄЕК ООН Конвенції Еспоо з метою мінімізації транскордонного впливу під час виконання проекту та прийняття відповідних конструкторських та технологічних рішень;
  • У жовтні 2008 року в м. Києві відбулися спільні консультації експертів щодо виконання рішення IV/2 із узгодженням основних етапів виконання процедур;
  • 9 червня 2009 р. в місті Тульча, Румунія, відбулися громадські слухання стосовно проекту по повному розвитку;
  • 15-16 липня 2009 р. в місті Києві відбулись спільні українсько-румунські консультації за проектом «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток» відповідно до положень статті 5 Конвенції Еспоо.

Завдяки зазначеним заходам були виконані процедури Конвенції Еспоо в частині легітимації вітчизняного проекту ГСХ р. Дунай – Чорне море. Україна має повне право прийняти Остаточне рішення щодо реалізації II етапу.